2 листопада 2025 року в храмі парафії Української Православної Церкви на честь Покрови Пресвятої Богородиці в місті Дублін була звершена божественна літургія.
У цей день Святе Євангеліє знову й знову відкриває перед нами глибину притчі про багача та Лазаря. Перед очима постає разючий контраст: один – заможний, ситий і безжурний, інший – убогий Лазар, що лежав біля воріт, сподіваючись бодай на крихти зі столу багача. На землі їхні життєві шляхи були протилежні. Та у вічності все перевернулося: Лазар знайде розраду в лоні Авраама, а багач опиниться у полум’ї муки, оскільки не мав милості у своєму серці.
Через цю притчу Господь нагадує нам істину: саме багатство не є ні гріхом, ні прокляттям. Руйнує душу не достаток, а зачерствілість серця, сліпота до чужого болю. Багач зазнав осуду не через те, що мав багато, а тому, що не спромігся побачити поряд людину, яка страждала, і не простягнув їй руки допомоги.
Тож і нам варто зупинитися серед щоденних клопотів і придивитися до тих, хто потребує нашої уваги. Часто, піклуючись про власні справи, ми не зауважуємо сліз ближнього. Але Господь, Володар усього світу, навчає: справжній скарб серця полягає не в накопичених благах, а у здатності любити, співпереживати й ділитися.
Нехай же любов, милосердя та вдячність Богові не згасають у наших серцях і провадять нас дорогою до Царства Небесного. Пам’ятаймо слова Спасителя: «Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть» (Мт. 5:7).