23 листопада 2025 року у Дублінській парафії Української Православної Церкви на честь Покрови Пресвятої Богородиці було звершено божественну літургію.
Під час богослужіння був зачитаний уривок зі Святого Євангелія, який допомагає відповісти на одне з дуже важливих для кожного християнина питань: «А хто ж є мій ближній, якого Господь заповідав любити як самого себе?»
У відповідь на це питання Вседержитель наводить притчу, як людина постраждала від рук розбійників та пораненою була покинута напризволяще. Поруч з цим чоловіком проходили священик та левіт – ті, хто здавалось за своїм становищем мали б бути взірцями милосердя. Однак вони через власну байдужість лиш відвели погляд та пішли далі. І тут Господь подає нам інший образ – людину самарянина, чужинця, якого юдеї не визнавали за свого. Саме він став тим справжнім ближнім, який не поцурався перев’язати рани та подбати про стражденного.
Сьогодні, коли світ сповнений скорбот та несправедливості, Христос закликає нас не дозволити серцю зачерствіти. Він хоче, щоб кожен вірянин став тією живою відповіддю на чужий біль, аби ми стали світлом серед темряви та спокоєм серед бур. І будемо ж пам’ятати, що добро, яке ми сотворили для наших ближніх, відкриє нам дорогу до Царства Небесного.
Нехай же Господь укріпить нас у справжньому милосерді, дасть мудрість та чистоту серця, щоб у кожній людині ми бачили свого ближнього і служили йому так, як служить нам Сам Спаситель.