28 грудня 2025 року у храмі Української Православної Церкви на честь Покрови Пресвятої Богородиці у місті Дублін була звершена Божественна літургія.
Євангельський уривок цього дня ставить перед кожним із нас дуже пряме і навіть незручне запитання: що ж у нашому житті є справжнім пріоритетом?
Відповідь на це ми знаходимо у притчі, де Христос уподібнює Царство Боже до великої вечері. Господар приготував усе необхідне й наказав слугам покликати запрошених гостей. Та кожен із них почав відмовлятися, посилаючись на, здавалося б, цілком поважні причини: господарство, робота, сімейні обов’язки. Самі собою ці справи не є гріхом. Однак трагедія цих людей полягала у тому, що вони зробили земні речі важливішими за Самого Бога.
Як часто ми кажемо собі: «Я обов’язково виправлюся, почну щиро молитися і сповідатися, але не сьогодні». Ми виправдовуємо свою відсутність у храмі втомою чи домашнім клопотом. Ми настільки звикли до статусу «віруючих людей», що перестали відчувати гостроту Божого заклику. Нам здається, що Бог зачекає. Але господар із притчі не чекав - він просто покликав інших.
У цей день слова Спасителя «багато званих, але мало вибраних» звучать як важливе застереження для кожного християнина. Ми усі звані через святе хрещення, однак статус бути «обраним» не дається автоматично. То є наш щоденний вибір. То є здатність серед тисячі справ знайти час для Бога, то є вміння відкласти свій егоїзм заради любові до ближнього. І насамперед то є готовність стати до святого Причастя не тому, що так треба за звичаєм, а тому, що ми не можемо жити без Христа.
Тож будьмо тими, хто чує голос Божий і відповідає Йому вірою, покаянням та любов’ю. І нехай Всемилостивий Господь зміцнить нас у духовній боротьбі та сподобить нас стати учасниками Його небесної трапези.